Тепла підлога водяна своїми руками

1. Водяна тепла підлога та види покриттів
   
   
2. Водяна тепла підлога своїми руками: схеми укладання
   
   
3. Водяна тепла підлога: монтаж своїми руками – схема
   
   
4. Ціни на обладнання для водяної теплої підлоги
   
   

1.Водяна тепла підлога та види покриттів

     Як приємно в холодну пору року пройтися по підлозі босоніж і не боятися застудитися. Комфорт та тепло забезпечують теплу підлогу. Сьогодні одним з нових методів утеплення житлових приміщень є водяні теплі підлоги. Їх можна встановлювати як у приватних будинках, так і у квартирах.

    Довговічність теплої підлоги залежить від комбінації її складових з матеріалами, з яких виготовлена підлога будівлі. Так, вважається найкращим варіантом укладання водяної теплої підлоги під такі матеріали, як плитка та керамограніт. Переваги укладання під плитку та керамограніт:

• міцність та довговічність матеріалів;
  
  
• екологічність (при нагріванні матеріалів немає виділення небезпечних та шкідливих речовин); 
  
  
• теплоємність матеріалів, що добре забезпечується.
  
  

     Теплу підлогу можна укладати і під інші покриття, але в такому випадку існують температурні обмеження згідно зі стандартом СНиП 41-01-2003. Наприклад, при укладанні теплих підлог під паркетну або ламінатну підлогу допускається температура нагріву не вище 27°С.

2. Водяна тепла підлога своїми руками: схеми укладання

    Застосовують такі види укладання теплих водяних підлог:

• бетонна стяжка;
  
  
• укладання в пази.

     Зараз бетонна стяжка є найпопулярнішим видом укладання. Вона заливається з відривом 3 див над трубами. При укладанні водяної теплої підлоги використовують кілька видів труб:

• поліетиленові класи PEX;
  
  
• металопластикові;
  
  
• мідні.

     Найоптимальнішим вважають застосування поліетиленові труби класу PEX, тому що даний спосіб має ряд переваг: простота установки, ціна, гнучкість, надійність, довговічність, хороша теплопровідність. Укладання в пази зазвичай буває двох видів: укладання в пінополістиролові та в дерев'яні пази. Останні – виготовляють вручну. Труби укладають усередину пазів, а потім заливають стяжку. Випилювання пазів трудомісткий процес і дорогий. Інша справа готові панелі з фіксаторами, що мають ряд переваг: зручність, якість, надійність, швидкий та простий монтаж, економія на елементах кріплення.

    Існують такі схеми укладання водяної теплої підлоги:

• «змійка»;
  
  
• «равлик»;
  
  
• комбінована.

     Особливістю укладання "змійка" є те, що трубу встановлюють спочатку по периметру зовнішніх стін, а потім від однієї зі стін - хвилястою лінією у зворотному напрямку. При схемі укладання «равликом» труба постійно йде по периметру приміщення, з кожним новим колом звужуючись до центру (щоб залишити місце для зворотного ходу потрібно укладати трубу через один ряд). При комбінованій схемі укладання застосовують обидва перераховані вище способи. Наприклад, частину приміщення можна укласти «равликом», а іншу частину – «змійкою».

     Схему укладання водяної теплої підлоги «равлик» відносять до складної проектування, т.к. потрібні професійні знання. Однак до переваг такої схеми відносять рівномірність нагріву приміщення. Гідравлічний опір у такому разі помітно скорочується, а також витрата труб та інших матеріалів менша, ніж за інших схем укладання.

     Для підтримки різного температурного режиму в приміщеннях використовують схему укладання теплої водяної підлоги «змійка». Можливість підтримувати різний температурний режим у приміщеннях виникає за рахунок вибору різного розподілу опалювальних елементів. Якщо, наприклад, формується «одинарна змійка», то виток із гарячою водою пускають паралельно або вздовж однієї зі стін будівлі. Вийде наступний варіант підігріву, коли основний рівень тепла розташовуватиметься в одній із половин будівлі, де знаходиться теплоносій. Друга частина будівлі прогріватиметься слабше. Якщо створюється подвійна змійка з чергуванням теплих і прохолодних ділянок приміщення, то підігрів у цій ситуації буде більш рівномірним, ніж при використанні способу одинарна змійка. Недоліком такої схеми укладання водяної теплої підлоги буде більший кут вигину труб. Ще одним із варіантів схеми укладання є «кутова змійка». Таке укладання підходить для приміщень з кутами. Недоліком такого варіанту змійка є великий кут вигину труби і ризик її зламу.

    Тому при крутих радіусах вигину краще використовувати труби теплої підлоги класу PEX перевірених європейських брендів. У той час як дешеві труби можуть раніше вийти з ладу з усіма наслідками, що випливають. Це може істотно знизити експлуатаційні характеристики труби і навіть призвести до передчасного виходу її з ладу.

     Схема укладання «комбінована» застосовується в тих випадках, коли:

• приміщення мають різну форму (наприклад, частина приміщення прямокутної форми, а інша частина – овальної форми);
  
  
• складно прогріти приміщення з використанням тільки однієї схеми укладання водяної теплої підлоги з описаних вище («змійка» або «равлик»).
  
  

     При схемі "комбінована" труби розміщують петлями по всіх зовнішніх стінах. Однак, такий варіант укладання водяної підлоги за схемою «комбінована» застосовують строго в опалювальний період. Монтажні роботи роблять самотужки.

3. Водяна тепла підлога: монтаж своїми руками – схема

    Монтаж водяної підлоги в бетонній стяжці включає ряд етапів:

1. Розчищення та вирівнювання шару поверхні
   
   
2. Укладання гідроізоляційної плівки
   
   
3. Укладання демпферної стрічки для кромкової ізоляції підлоги
   
   
4. Проведення теплоізоляції за допомогою утеплювача товщиною 1-5 см
   
   
5. Проведення армування за допомогою арматурної сітки з осередками 15-20 см
   
   
6. Контроль працездатності – опресування.
   
   
7. Заливання стяжки
   
   

     На першому етапі поверхневий шар підлоги очищають та перевіряють на перепад висоти. Потрібно досягти рівного шару поверхні приміщення. Перепад висот поверхні не повинен перевищувати 1 см.

     На другому етапі проводять укладання гідроізоляційної плівки. Гідроізоляційна плівка утворює суцільний та непроникний бар'єр для води.

     Далі проводиться укладання демпферної стрічки для ізоляції підлоги. На сьогоднішній день демпферна стрічка ефективно використовується як компенсатор лінійної деформації бетону. Для теплої підлоги характерним є різкий перепад температури, що впливає на зміну геометрії покриттів. Тому обов'язковим є використання демпферної стрічки для усунення недоліків під час деформації поверхонь.

     Наступним кроком є проведення теплоізоляції за допомогою утеплювача. Наявність шару ізоляції суттєво знижує інтенсивність теплообміну між стінами приміщення та зовнішнім повітрям. Проведення теплоізоляції важливе, оскільки відсутність або неправильне укладання ізоляційного шару призводять до роботи системи опалення лише на 50%, тобто в половину потужності.

     Далі проводять армування. Для кріплення труби зазвичай застосовують спеціальну армовану сітку. Сітка з квадратною величиною комірки 150 мм це найкращий варіант для використання при монтажі водяної теплої підлоги, так як розмір кроку труби 15 см. Також для кріплення труби застосовують мати з пінополістиролу з фіксаторами. Даний спосіб має переваги: скорочення часу монтажу, компенсація рельєфних нерівностей підлоги, швидкість формування єдиної поверхні за будь-яких її розмірів. Так само як армування бетону при заливці підлоги застосовують фіброволокно, так як воно значно дешевше за армувальну сітку, скорочує час роботи і його можна використовувати в важкодоступних місцях приміщення.

     Після приєднання всіх контурів обігріву до розподільного колектора проводять контроль працездатності водяної теплої підлоги. Окремо перевіряють контури опалення. Кожен контур по черзі заповнюють водою до повного витіснення повітря. Для цього термостатні та регулюючі вентилі необхідно відкрити та закрити. Також перевірити на герметичність систему можна, створивши тиск повітрям – наприклад, компресором.

     Останнім етапом монтажу водяної теплої підлоги є заливання стяжки. Заливка стяжки – це трудомістка операція. Якщо цей етап монтажу виконати неправильно, з'являються дефекти: тріщини, неміцність, деформація труб, повітряні пробки. Бувають такі види стяжок: мокра, напівсуха та суха. Переваги мокрої стяжки – низькі витрати отримання суміші, міцність плити. Однак недоліком мокрого виду стяжки є тривалий час проведення. Для ремонту в квартирі зазвичай використовують напівсухий вид стяжки. У складі такої стяжки частка піску та цементу перевищує частку води. Тому напівсуха стяжка після заливання висихає швидше. При сухій стяжці теплої підлоги в розчині для заливки немає води. Маленька вага – це особливість матеріалу, що використовується для заливання. Так, легкість матеріалів дозволяє знизити навантаження на злам.

Важливою особливістю проведення стяжки є вибір її товщини. Він залежить від низки критеріїв:

• Теплопровідність (теплове випромінювання від труби має максимально ефективно передавати тепло бетонній масі);
  
  
• Міцність (допускають мінімальну товщину стяжки 25 мм і 45 мм, якщо використовують нівелюючі суміші);
  
  
• Терміни експлуатації (якісний склад бетону, а також армування продовжують термін експлуатації).
  
  

4. Ціни на обладнання для водяної теплої підлоги

    Тепер асортимент обладнання для водяної теплої підлоги представлений від різних виробників. На сайті «Альбатрос сантехніка» представлено як імпортне обладнання, так і українських виробників (див. таблицю).

    Так, зайшовши на сайт «Альбатрос Сантехніка», Ви зможете вибрати обладнання для водяної теплої підлоги і отримати кваліфіковану консультацію від фахівців.